Пошук

Друзі сайту





П`ятниця, 29.03.2024, 17:24
Вітаю Вас Гість | RSS
Сайт комісії викладачів соціально-гуманітарних дисциплін
Головна | Реєстрація | Вхід
Етика та естетика


   Тема. Естетика як  наука

                        Опорний конспект
             

                 План

1.Поняття "естетика”.

2.Предмет естетики.

3.Структура естетичної свідомості.

 

В процесі вивчення теми студенти повинні:

n    засвоїти основні поняття теми (естетика, структура естетичної свідомості, смак, ідеал, естетичні теорії, художній образ);

n    вміти співвідносити засвоєні поняття з реаліями життя. 

 

1.Естетика-наука про становлення й розвиток чуттєвої культури людини.

 

2.Предмет естетики:

   процес пошуку адекватного співвідношення між специфікою естетичного як ціннісного ставлення людини до дійсності та художньою діяльністю людини.

 

3.Структура естетичної свідомості:

1. естетичне почуття;

2. естетичний смак;

3. естетичний ідеал;

4. естетичні погляди і

     теорії.

3. 1. Естетичне почуття -

   безпосереднє емоційне переживання людиною свого естетичного відношення до дійсності, що закріплюється естетичною діяльністю у всіх її різновидах, не обминаючи художню творчість.

      В процесі засвоєння індивідом соціального досвіду починають олюднюватися його первісні біологічні потяги й почуття, формуються суто людські духовні потреби і здібності. До таких належить естетична потреба, а також естетичне ставлення як здатність задовольняти її.

   Естетична потреба виникає лише за наявності естетичного почуття – підвалини духовного ставлення до світу.

    Естетичне почуття є тим духовним утворенням, що визначає ступінь соціалізації індивіда, рівень піднесення його потреб до суто людських.

    Засвоєні ним у процесі соціальної взаємодії і духовного виховання естетичні цінності, що є панівними у суспільстві, - для нього орієнтир в естетичному ставленні до дійсності, еталон формування особистого духовного світу, внутрішньої структури особи.

 

   Значення естетичного почуття:

     ступінь розвиненості естетичного почуття справляє істотний вплив на характер і якість суспільної діяльності людини. Найвиразніше це виявляється в потязі до краси, довершеності, гармонії. Саме як сутнісна характеристика особи естетичне почуття накладає відбиток на будь-який прояв діяльності та духовного переживання людини. Воно не тільки забезпечує гармонізацію зовнішнього світу через діяльність, а й збагачує, робить багатоманітними внутрішній світ людини, її духовні устремління.

 

Чи впливає мистецтво на розвиток естетичного почуття?

     Саме художньо-мистецькі надбання розвивають здібність чуттєво сприймати світ по-людськи, тобто у формах культурно розвинутого споглядання. Мистецтво розвиває найвищі форми людського споглядання та спеціально культивує здібність інтелектуального уявлення, яка стає тим підгрунтям, на якому постають особлива, художня творчість, інтуїція, фантазія, творче уявлення.

Отже:

   естетичні почуття є підвалиною естетичної свідомості, на якій можуть формуватися складніші елементи її структури, що забезпечують естетичний розвиток і вдосконалення особи та суспільства.

 

3. 2. Естетичний смак :

   здатність людини згідно з почуттям задоволення чи незадоволення ("подобається” – "не подобається”) диференційовано сприймати та оцінювати різні естетичні об’єкти, вирізняти прекрасне від потворного у дійсності та у мистецтві, відрізняти естетичне та неестетичне, знаходити у явищах риси  трагічного та комічного (почуття гумору).

      З історії:

   Категорія естетичного смаку з’явилась в європейській науці в ХVІІ ст. як результат розвитку нових течій мистецтва, що руйнували старі канони і зумовлювали потребу в універсальних критеріях їх оцінювання.

       Водночас розвиток індивідуальності, започаткований епохою Відродження, ставив питання про можливість суб’єктивної, самостійної оцінки художнього твору, що грунтується на почутті естетичного задоволення або смаку.

 

    Термін "смак” в естетичному значенні вперше вжив іспанський мислитель ХVІІ cт. Грасіан-і-Моралес для позначення здібності людського пізнання, яке підноситься до пізнання прекрасного та оцінки творів мистецтва.

        Проблема смаку набула надзвичайної популярності у французькій суспільній думці ХVІІ-ХVІІІ ст. (Ларошфуко, Буало, Монтеск’є, Вольтер, Гельвецій та ін.).

        В естетиці класицизму та Просвітництва категорія смаку тлумачиться як категорія пізнавальна, як певна здібність пізнання поряд із почуттям, розсудливістю та розумом.

    Д.Юм, англ. філософ:

   вважав, що істинні  судження смаку можливі лише за наявності загальної його "норми”, якою володіють лише деякі люди з витонченим смаком.

   

   І.Кант, нім.філософ:

   вважав естетичний смак як центральну категорію, визначав смак як "спроможність естетичної здібності судження робити загальнозначущий вибір”.

 Антиномії смаку:

З одного боку, судження смаку є індивідуальними настільки, що жодні доведення не можуть їх заперечити, тобто: про смаки не сперечаються.

З іншого боку, смаки є не тільки суб’єктивними, між ними є дещо загальне, що дає змогу обговорювати їх, отже: про смаки можна сперечатися. Тобто суперечність між індивідуальним і суспільнім смаком, як і будь-яка антиномія, є принципово нерозв’язною. Окремі суперечливі судження смаку можуть існувати разом і бути однаковою мірою справедливими.

 

Отже:

   естетичний смак не є природженою властивістю людини, його не можна зводити до психофізіологічний реакцій. Це соціальна, духовна якість людини, що формується, як і багато інших соціальних якостей, у процесі виховання і навчання.

   


     Становлення особистості -

    процес тривалий, який не завершується до останніх днів життя людини. Проте є вікова межа – від 13 до 20 років, коли формуються основні соціальні характеристики особистості, зокрема й естетичний смак. Неповторність, своєрідність кожної людини досягається тим, що в процесі формування на особистість впливає повний комплекс культурних цінностей і духовних орієнтацій. Отже, створюється унікальність умов формування кожної людини, і естетичний смак при цьому стає не тільки інструментом творення такої унікальності, а й засобом її суспільного самоутвердження.

 

       Що ж тоді є брак смаку?

      Це вияв всеїдності, тобто прийняття людиною будь-яких загальновизнаних естетичних і культурних цінностей. Всеїдність характеризується браком особистісного ставлення до світу, нездатністю вибрати з багатств культури ті цінності, які найбільшою мірою розвивають, доповнюють, шліфують природні нахили, сприяють культурному, моральному, професійному вдосконаленню особистості.



      Естетичний смак:

  своєрідне почуття міри, вміння знаходити необхідну достатність в особистісному ставленні до світу культури та її цінностей. Наявність естетичного смаку виявляється як відповідність внутрішнього і зовнішнього, гармонія духу і соціальної поведінки, соціальної реалізації особистості.

      Художній смак:

   особливий різновид естетичного смаку, який формується тільки через спілкування зі світом мистецтва і великою мірою визначається художньою освітою людини, тобто знанням нею історії мистецтв, законів формотворення в різних видах мистецтва, обізнаністю з літературно-художньою критикою.

 

      Замислитесь!

  * Чи можете Ви про себе сказати, що володієте художнім смаком?

  * Які заходи можете запропонувати для тих, хто надасть негативну відповідь?

  * Наскільки важливим є естетичне виховання дитини?

       Отже:

   естетичний смак є поєднанням обєктивного і субєктивного, тобто в судженні смаку відображені не тільки якості предмета, що сприймається, а й якості субєкта, який сприймає. В ньому відбивається своєрідність почуттів, інтелекту, культури субєкта, його освіченість, соціальний стан.

 

3. Естетичний ідеал -

  особливе духовне утворення, в якому ідеально співвідносяться цілісність, творчість, досконалість, тобто духовна мета естетичної практики.

     Поняття ідеал

     самостійне значення здобуло  в естетиці класицизму, яка модернізувала античне вчення про наслідування, доповнивши наслідування природи наслідуванням ідеалу. Мистецтво мало не тільки відображати природу, а й поліпшувати, виправляти, ідеалізувати її. Художник міг створювати такі образи, які не мали реальних прототипів у природі.

     І.Кант вважав, що ідеал має нормативний характер, стаючи нормою і зразком для наслідування:

        "Як ідея дає правила, а ідеал слугує у такому разі праобразом для повного визначення своїх копій, і в нас немає іншого мірила для наших учинків, окрім поведінки цієї божественної людини в нас, з якою ми порівнюємо себе і завдяки цьому виправляємося, ніколи, однак, не маючи змоги зрівнятися з нею”(Кант).

     За Кантом, ідеал повинен бути в кожному випадку не тільки "загальним”, а й "індивідуальним”, тобто представлятися не через абстрактне поняття, а безпосередньо у формі чуттєвого зображення.

    Гегель визначив ідеал як центральну естетичну категорію, за допомогою якої він розглядав природу і зміст мистецтва як духовну діяльність людини.

       "Ідея як художньо прекрасне не є ідеєю як такою, абсолютною ідеєю, як її має розуміти метафізична логіка, а ідеєю, що почала розгортатися в дійсності і вступила з нею в безпосередню єдність” (Гегель).

 

        Ідеал постає як вираження пафосу творчості щодо суттєвих, головних її тенденцій.

    Естетичний ідеал :

     є однією із форм естетичного відображення дійсності, відображення не пасивного, а творчого, активного, здатного відкинути випадкове, неістотне і проникнути в сутність предмета. Тобто естетичний ідеал є відображенням сутності предмета, явища, процесу, зокрема сутності найвищого порядку, що містить у собі найвищу форму розвитку реальності.

     Естетичним ідеалом певного суспільства, тобто "чуттєвим ідеалом”, і є вияв через окрему людину головних, визначальних суспільних відносин.

    Естетичний ідеал має спочатку, хоч у зародку, виникнути в самому житті, перш ніж буде потім усвідомлений у формі різних естетичних уявлень і знайде відображення в мистецтві.      

    Суспільні та естетичні ідеали фіксують перспективу розвитку, відображають інтереси й потреби прогресивного розвитку суспільства і людини. Суспільство, не досягнувши попереднього ідеалу, вже створює суперечності, які вимагають пошуку ідеалу нового.

   Чому ідеал мобілізує людську енергію, почуття й волю, вказуючи напрям діяльності?

  Тому що ідеали здатні випереджати дійсність, виявляти тенденції майбутнього. Ідеал слугує орієнтиром, а в деяких випадках і зразком моделі поведінки або системи цінностей.

       Ідеал є вищим обєктивним критерієм оцінки всього того, з чим людина стикається в довколишньому світі, що потрапляє у сферу її інтересів.

 

   Отже:

    естетичний ідеал є духовним орієнтиром, який опосередковує естетичне ставлення до світу.

 3. 4. Естетичні погляди та теорії

  З історії:

       Основи теорії мистецтва закладені у "Поетиці” Аристотеля та в "Поетичному мистецтві” Горація.

       Появу філософії прекрасного повязують із Платоном (істинне – не окремі добрі вчинки, правильні судження або чудові люди чи художні твори, а саме добро, істина, краса.          

        Ці два підходи до вивчення естетичної сфери розвивалися паралельно і, взаємно збагачуючи один одного, все-таки залишилися і залишаються понині окремими самостійними науками.

 

Усталилася думка:

    для того, щоб розумітися на мистецтві і формулювати правильні судження щодо нього, слід передусім любити його, мати певні професійні знання, простудіювати певний обсяг художніх творів різних історичних епох та різних видів мистецтва. Оскільки кожний твір мистецтва є витвором свого часу, належить певному народові, певному середовищу і залежить від них, потрібно бути обізнаним із якомога ширшим контекстом історичних обставин, в яких жив і творив митець.

 

  В межах такого історичного підходу :

   можливі різні погляди, а отже, різні критичні судження щодо позитивних якостей художнього твору.

      Систематизована і сформульована сукупність поглядів утворює в мистецтвознавстві, як і в інших емпіричних науках, загальні критерії і принципи, а в подальшому формальному узагальненні – теорії окремих мистецтв. 

  Естетика має відповісти на запитання (за Гегелем):

      Що таке мистецтво?

      За яких умов воно існує?

      В чому полягає його зміст?

      Що вирізняє його з-поміж інших видів людської діяльності?


Copyright MyCorp © 2024